Чайлэ истуорияҕа: Авиация Андрэшкинолэҥ эйуокэ виэм

Чайлэ истуорияҕа: Авиация Андрэшкинолэҥ эйуокэ виэм

21 лэвэймэ сисхадэвчэҕа авиация чайлэ.

 

8 лэвэймэҕа 1929 с. эльин Албэлэл Крестпэҕа чуончиримэ саҕанэй. Чэнгурул Отто Кальвица Беринг ньумуойэҕат Лена энуҕа виэм. Таат Албэлэл Кулума авиацияги истуория ҥолаай.

 

1943 с. авиационнай подразделение провидения бухатаҕат Албэлэл Крестпэҕа уучич Лайниичэн сукунмольҕалпэҕа Албэлэл Крестпэ чуончиримэн тонойлҕа Аляскаҕат фронтҕа виэм Ньидьэрпэйнэҥ районги авиация пуругуруулҕа тонойлдуол чавул чавлааҕар йавулҕа виэнаам, таат йархан йуөнум пурпэнаай.

 

Ан-2 Интернетҕат ньаачэд-оно

 

Лукунбурэбиэнь авиалиния пуругуруул – саамэй пуорпэйл, хади надуо чаҕадьэл. Тадаат тэньи мит пэчуолэк авиа-лукул истуория ньиэдьил-будьэҥ. Хааличэ сукунмольхалпэҕа, хантин лайниичэ йуоҕайл. Эльин лэгулпэ тадаат нимэн сукунпэ Андрюшкинҕа тадаат Тустах-Сиэньҕа чуончиримэҕат суусэйҥа. 1951 чуончиримэ Каталина эну5а са5анэл, хади сукунпэ тадаат чии уусаанул. Ан-2 хайсарҕа эльин 1953 с. пугудьэмэ ниҥин хачилҕа саҕанэл. Туҥньэ чуончиримэ мөрдьэ кэчил, нэмэ Иосиф Сталин йабай.

 

            

 Ми-8 илэн чаҕаадьэй чииньэҥ истадаҕа чэнгуриэл.

 

Тадааткумун чуончиримэпэ пойуойнэҥ чэнгурул. Авиалукул иитнэҥ мэ ваҥчиҥа. Эльилльэ сукунмольҕалпэҕа чуончиримэ “Аннушка” лукулҕа саҕанэл, хадаа идьиэ пекарня, тидаальэ уорпэннимэ тадаат Семен Курилов нимэдуоль аҕуолэл. Тадаат амутнэҥ авиалукул мэ нууҥа, хади идьиэ гитньуо мэ чаҕадьэл. Тэньи лукулҕа саҕанэй чии ньанмэпэ, саалпэ мэ кэврэҥа. Тракторлэк йавнэр кэврэйҥа, хади мархаан трактор чаҕадьэй көдэ Иван Филиппович Тырылгин мэ чаҕадьэл.      

 

Чуончиримэ Ан-2 кэйэ чэнгурудьэк Борис Шишло научнай экспедицияҕа. Гид- Полина Гавриловна Курилова льэл, пэчуолэк музеҕат ньаачэд-оно льэл.

 

Тадаатэнэ чуончиримэпэ Ли-2, Ил-14 пулгэч. Авиация чама чамбиил Эндэрускинэ чииҕа. — илэн моойлҕа, иэруу моойлҕа, саабандьэбаниэчэпэҕа тадаат амаладьачэпэҕа виэл. Илэн чуулпэ, альҕапэ, савапэ кэврэйл, нимэн саалпэ, йавнэр сукунмольҕал фруктапэ овощпэ кэчим.   

 

Андрюшкино Аэропорт сэспэ, пэчуолэк музей ньаачэд-оно  1986 с.

 

Маархан авиалукул чаҕаадьэй чии Борис Рудич льэл, тудэл чама лайниичэҕа льэл, хади чама чаҕадьэл улус авиацияҕа виэл. Куниль имдалдьань сукунмольҕал мэ чаҕадьэй. Туҥ чайлэҕа мит Сокольников Александр Леонидович, Костенко Михаил Степанович, Волобуева Александра Михайловна тадаат йавнэр, кинэк мэ чаҕадьэл мит аэропортҕа мэ курилииҥа.  

                             
Римма Макарова, С.Н.Курилов кирийэн этнографическай музей, п. Эндрюскэ, Албэлэ Кулума. Туҥ нимэлэдьил Эндрюскэ саҕанэй чии ньиэдьилҕат – Петр Спиридонович Винокуров Николай Васильевич Слепцов, кинигэ «Нижнеколымский район» виэл.

 

Аруунмөрийэ: Тоенто Мария 

 

Эльилльэ ньаачэд-оноҕа: Чуончиримэ Каталина, Албэлэл Крестпэ, куниль йэлэкун интернетҕат ньаачэд-оно мэдьим.    

Виртуальная клавиатура

  • Һ
  • һ
  • Ө
  • ө
  • ҕ
  • Ү
  • ү
  • Ҥ
  • ҥ
  • Ӫ
  • ӫ
  • w
  • ӧ
  • Ӄ
  • ӄ
  • Ԓ
  • ԓ
  • Ӈ
  • ӈ
  • ʼ